1. Охарактеризуйте природу Чорного моря.
Географічне положення:
* частина Атлантичного океану, з'єднана протоками Босфор, Дарданелли із Середземним морем;
* площа — 420,3 тис. км2;
* максимальна довжина із заходу на схід — 1160 км, з півдня на північ — 600 км;
* довжина берегової лінії — 3,4 тис. км (в Україні — 1540 км);
* береги слабопорізані: північні — багато лиманів, півострів Крим (найбільший); південні — скелясті, менш доступні для судноплавства.
Властивості вод:
* солоність — 18–18,5 ‰, у дельтах рік до 10 ‰;
* на глибині 120–200 м — сірководневий шар;
* непостійний льодовий покрив (по лінії Варна — Середній Крим);
* прозорість води поблизу берегів 5–15 м, у центральних частинах 24–28 м;
* течія — проти годинникової стрілки (v = 40–90 км/год), у Босфорі — глибинна в бік Чорного моря;
* ріки опріснюють і підвищують температуру моря (tз = +8°С; tл = +27°С);
* море одержує 310 млн м3 прісної води (Дунай — 65 % прісної води);
* сильні вітри викликають хвилі висотою 3–5 м (ураганні 15–30 м);
* максимальна глибина — 2211 м.
Органічний світ:
* 665 видів водоростей;
* 180 видів риби (вилов риби — 200 тис. т, мідій — 2 тис. т, фітофлори — 20 тис. т).
Використання:
* зручні бухти: Севастопольська, Судакська, Одеська;
* транзитне положення;
* рекреаційні зони по берегах;
* видобування нафти й газу (північна частина — шельф), ведеться дорозвідка;
* видобування рудних корисних копалин (залізо, мідь, срібло).
Проблеми:
* забруднення нафтою й нафтопродуктами;
* забруднення промисловими й побутовими водами;
* забруднення водами рік, що впадають;
* зменшення видового складу органічного світу.
2. Дайте характеристику електроенергетичної промисловості України.
Електроенергетика – галузь, яка об'єднує всі процеси виробництва, передачі і трансформації електроенергії.
Структура електроенергетики
Електроенергетика теплоелектроенергетика гідроелектроенергетика атомна (АЕС) теплова (ТЕС, ТЕЦ) нетрадиційна електроенергетика ГЭС електронний транспорт (система ЛЕП)
Особливості розміщення електростанцій: АЕС орієнтуються на споживача — енергоємні виробництва (Запорізька, Рівненська, Хмельницька, Південноукраїнська), ТЕС — на джерела палива (Вуглегірська, Донецька, Луганська), ГЕС — на гідроресурси річок (каскад на Дніпрі: Київська, Канівська, Дніпропетровська, Запорізька, Каховська), вітряні та геотермальні електростанції розміщуються у степових районах Криму і Причорномор'я, де постійні вітри і достатня кількість сонячних днів.
Єдина енергосистема (ЄС) — це система електростанцій, сполучених ЛЕП, які працюють на загальне навантаження. У енергосистемі вибирають оптимальний варіант роботи кожної електростанції з урахуванням її техніко-економічних показників. У виробництві електроенергії в Україні частка ТЕС становить 50 %, АЕС — 42 %, ГЕС — 8 %, інших — менше 1 %.
3. За тематичними картами визначте типи ґрунтів однієї з областей України (область вказує вчитель).
Визначимо типи ґрунтів Харківської області.
У північно-західній частині переважають чорноземи типові, але рельєф більш розчленований, тут розташовані відроги Середньоруської височини, тому має місце значний перерозподіл вологи й зустрічаються такі типи ґрунтів:
* світло-сірі лісові,
* темно-сірі опідзолені,
* дерново-підзолисті.
У південно-східній частині переважають чорноземи звичайні, але рельєф більш плоский і різноманітність ґрунтів незначна:
* чорноземи опідзолені,
* чорноземи реградовані.
У долинах річок поширені лугові чорноземи.
У цілому в області переважають чорноземи, у районах більш вологих (західні схили Середньоросійської височини) — сірі лісові ґрунти.
Ґрунти Харківщини сприяють розвитку землеробства в області.